Види психологічної допомоги

Індивідуальна психологічна допомога

Здійснюється фахівцем, психологом чи психотерапевтом, у вигляді індивідуальної бесіди, консультації, психотерапевтичного сеансу. 

Психологічне консультування

Є найбільш розповсюдженою формою, яке передбачає детальне обговорення, аналіз чи встановлення хронології та суті подій, відповідно до запиту клієнта. 

Звертання до відповідного фахівця не є ознакою психічного захворювання, хоча, на жаль, така думка все ще зустрічається.

Кількість зустрічей, їх тривалість та інші організаційні моменти такої допомоги обумовлюються завчасно та визначаються у вигляді контракту / Інформаційної угоди між клієнтом і фахівцем психологічної допомоги із врахуванням запиту клієнта, можливостей і об’єктивних умов у кожному конкретному випадку.

Групова психологічна допомога

Полягає в участі у групових тренінгових процедурах. В останні роки різні форми групової психологічної роботи стали досить популярними внаслідок ефективності й більшої економічності у порівнянні з індивідуальною роботою. Людина в безпечному просторі може отримати відповіді/зворотній зв'язок/відношення/реакції від практичної площині групи для усвідомлення та змін/покращення своїх життєвих ситуацій. Також перевагами групової роботи є в тому, що міжособистісні процеси проходять набагато інтенсивніше і результат з’явиться набагато швидше. Користь групової психологічної підтримки має велике значення і може бути оцінена тільки виходячи з конкретної ситуації.

Групова робота проходить у форматі взаємодії кількох осіб – учасників та ведучого.

Психотерапевтичні групи — це малі (~від 4-х до 8-12 чоловік), середні (~до 15 чоловік) або великі (~до 25 чоловік)  тимчасові об'єднання людей під супроводом психолога/психотерапевта, які мають спільну мету міжособистісного дослідження (спілкування, комунікація, соціальна взаємодія, стосунки, тощо), особистісного зростання (самооцінка, впевненість, особисті кордони, тощо) та саморозкриття (стилі поведінки, здібності, особистісні особливості, тощо).

Група психологічної підтримки - це простір довіри та психологічної безпеки. Фокус уваги спрямований переважно на теперішній час. Робота направлена на отримання емоційної підтримки та формування більш сприятливого відношення до себе, безпосереднє переживання й усвідомлення нового досвіду в групі і самого себе; точне розпізнавання і вербалізація власних емоцій; переживання заново й усвідомлення минулого емоційного досвіду й отримання нового емоційного досвіду в групі; 

Групова робота буде корисна всім, хто:

• хоче отримати професійну підтримку/допомогу

• хоче відчути безпеку

• хоче виговоритись

• хоче бути почутим(ою)

• хоче зрозуміти, що з ним відбувається

• хоче зняти емоційну напругу

• має переживання, з якими важко справлятись самостійно

• хоче впорядкувати думки, коли в голові хаос

• хоче навчитись розуміти свої емоційні стани і керувати ними

• хоче навчитись розуміти свої фізіологічні стани та тілесні (психосоматичні) прояви та як їх профілактувати, долати

• хоче навчитись краще чути і розуміти інших людей

• хоче навчитись будувати здорові стосунки

• хоче навчитись вдалим/дієвим способам комунікації

• хоче знайти нові життєві сенси

• хоче об'єднатись з тими, хто переживає схоже

• хоче відчути ресурс/силу для досягнення цілей, подальшої життєдіяльності

За типами групи бувають закритими (стала кількість учасників, в сформовану групу нові учасники не приймаються; тривалість роботи групи обмежена в часі) і відкритими (приєднуються нові учасники на будь-якому етапі, а ті що пройшли свій курс залишають групу; тривалість роботи групи - постійна, безперервна).

Цілі індивідуальної та групової роботи зазвичай збігаються, але досягаються різними способами:

• безпечний простір, створений універсальними правилами роботи в групі;

• індивідуальна терапія з ведучим із отриманням зворотного зв'язку/підтримки від інших учасників;

• обговорення з групою питань та проблем, що хвилюють;

• вправи, що допомагають краще зрозуміти себе або сформувати певну навичку;

• теорія з психології на практиці, яка буде корисна для самопізнання та вдосконалення відносин з оточуючими.

Допомога в надзвичайних, екстремальних ситуаціях та кризах. Перша психологічна допомога

Сукупність заходів (найчастіше одноразове втручання) загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу через щойно пережитого або поточної важкої кризової події , які викликали стан дистресу. Таку допомогу можуть надавати непрофесіонали, які знаються на правилах надання першої психологічної допомоги. Для подальшої роботи з наслідками стресу/дистресу необхідні фахові терапевтичні сесії.

Надзвичайна ситуація – це стан на певній території, що склався в результаті військових дій, катастрофи, аварії, небезпечного природного явища, іншого лиха. При надзвичайній ситуації суттєво порушуються умови життєдіяльності людей, вона несе загрозу їх життю і здоров'ю. 

Екстремальна ситуація - це ситуація, що виходить за межі звичного способу життя даної конкретної людини. 

Самостійна психологічна допомога

Це турбота людини про себе та про свій особистісний ріст. Вона проявляється в розвитку самопізнання, тобто у відображенні себе у своїй свідомості, в знаннях про себе, переживанні своєї індивідуальної неповторності. В психологічному контексті самосвідомість виступає насамперед як відношення до свого «Я», яке формується через усвідомлення своїх бажань, думок, почуттів і дій. Людина в процесі самоусвідомлення починає краще розуміти та сприймати себе, що є необхідною умовою саморозвитку. Терплячість відкриває можливість гнучкого осмислення як минулого, так і нового досвіду, використання його для побудови планів на майбутнє та самостійної допомоги в кожний конкретний момент власного життя. Рівень сформованості самосвідомості визначається потребою особистості у самовираженні та самоактуалізації, силою її прагнення до знаходження свого покликання, а також здатністю взяти на себе відповідальність за своє життя. Самоусвідомлення проявляється й  розвивається у самопізнанні (самоспостереження та самоаналіз), самооцінці (емоційно-ціннісне відношення до себе) та саморегуляції.

Психотерапія

Фаховий супровід клієнта на шляху до цілісного відновлення психологічного здоров’я, подорож до глибин свого "Я" (у індивідуальній чи/та груповій формі).
За наявності запиту на реальні зміни себе, для розв’язання особистісних та міжособистісних проблем, з метою відновлення або компенсації психічних функцій, особистісних якостей, міжособистісних стосунків, а також поліпшення якості життя.

Психодіагностика

Вивчення сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку та вироблення рекомендацій, що визначаються метою дослідження.

Психологічна корекція

Спрямований психологічний вплив для повноцінного розвитку та функціонування індивіда, включає в себе  абілітацію − формування здатності (навичок) й реабілітацію − відновлення здатності (вмінь).

Розвивальні заняття

Всебічний розвиток особистості за допомогою багатофункціональних технік, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів, на формування соціальних навичок, особистісних здібностей та талантів.

Психологічний супровід батьків дітей з особливостями розвитку

Підтримка батьків задля повноцінного розвитку дитини та підготовки її до самостійного життя.

Консультації для батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації дитини.

Формування особистості будь-якої дитини, у тому числі і з відхиленнями у розвитку, відбувається в першу чергу в сім’ї, тому від характеру взаємовідносин батьків з дитиною залежить , наскільки адекватними будуть її контакти з соціальним середовищем. 

Супровід - попередження, профілактика

Розвантажувальні, антистресові заняття

Опанування навичок саморегуляції, наповнення ресурсами. Проводяться в форматі психологічної підтримки

Види психологічної допомоги із застосуванням методу символдрами (КІП)

Психологічна консультація

Короткостроковий вид психологічної допомоги – кілька консультацій. Людина, що звернулася за консультацією, може бути вислуханою, отримати зворотний зв'язок спеціаліста, зорієнтуватися в колі власних проблем. Іноді подібної підтримки буває достатньо, щоб стати ефективнішим у житті, отримати поштовх для особистісного розвитку. Якщо той, хто звернувся, відчуває, що кілька консультацій недостатньо, він може почати проходити психотерапію.

Психотерапія у символдраматичному підході (КІП)

У перекладі з грецької психотерапія означає лікування чи оздоровлення душі, а символдрама або кататимно-імагінативна психотеріпія (КІП) – лікування за допомогою подання образів, що відповідають емоційному стану. Психотерапія допомагає людині позбавитися проблем емоційного, особистісного, соціального характеру. Також можна сказати, що психотерапія допомагає у роботі із симптомом: депресія, панічні атаки, тривожні розлади, сексуальні проблеми тощо.
Займає така робота зазвичай до 50 сесій із частотою 1-2 рази на тиждень. Основа психотерапії за методом символдрами, втім як і всіх інших напрямів, встановлення довірчого контакту між клієнтом та психотерапевтом. Відмінна риса в тому, що фахівці з символдрами мають можливість застосовувати у своїй практиці роботу з образом (кататимною імагінацією), завдяки чому робити для клієнта наочнішою причину його страждань. Символдрама (КІП) може переходити в психоаналітичну символдраму (КІП). 

Психоаналітична символдрама (психоаналітична КІП)

Приводи для проходження такого виду самопізнання у всіх різні. Хтось бажає поліпшити якість життя за рахунок розширення самосвідомості, пошуку смислів, несвідомих мотивів тих чи інших вчинків. Для інших це потреба розібратися в станах, про які говориться зазвичай так: «Все начебто добре, але чогось не вистачає, щось не так», «Я живу не своє життя», «Немає радості в житті» та ін. Також є коло людей, яким показана тривала глибинна психотерапія. Це клієнти з межовими, нарцисичними розладами, з психосоматичними порушеннями, клієнти з різними залежностями.
У психоаналітичній символдрамі (психоаналітичній КІП) дотримуються всіх правил психоаналітичної глибинної роботи: стабільні час, місце та оплата. Бажання клієнта порушити ці правила трактується як опір на зміни, які потребують інтерпретації.
Також у поле уваги для аналізу потрапляють відносини клієнта та психотерапевта, які на початку терапії зазвичай є реконструкцією його звичних патологічних відносин. Це аналізується та переробляється, після чого стосунки з терапевтом стають новим досвідом для клієнта. «Психоаналітична психотерапія - можливість побудувати відносини відмінні від звичайних». У процесі психотерапії у клієнта з'являється можливість дістатися до суті прихованих проблем, які формуються з дитинства, набути стабільності та рівноваги.
Результатом психоаналітичної символдрами (психоаналітичної КІП) може бути як порятунок від страждань, так і велика впевненість клієнта в собі, відчуття самодостатності, здатність до незалежного, автономного існування, створення тривалих теплих відносин, покращення якості життя.
У психоаналітичній символдрамі клієнт не лежить на кушетці, а сидить у кріслі віч-на-віч з психотерапевтом. Він може розташовуватись на кушетці (якщо клієнту це комфортно) при поданні образу.
У середньому така психотерапія займає не менше трьох років, не менше двох разів на тиждень. 

Групова психоаналітична символдрама (групова психоаналітична КІП)

Психотерапевтична робота з групою людей спрямована на вирішення емоційних, особистісних, поведінкових проблем учасників і ґрунтується на поєднанні:
• психоаналітичні практики: стабільний сеттинг (час та місце проведення групи, оплата), інтерпретації, аналіз терапевтичних відносин,
• представлення групового образу, що відповідає емоційному стану,
• групова динаміка.

Така робота є екологічним і водночас інтенсивним методом, оскільки формування множинного перенесення (множинних емоційних зв'язків між учасниками групи) значно посилює внутрішній рух психічних процесів індивідуума, що у свою чергу посилює групову динаміку. Отже психотерапевтичний потенціал кожного, начебто множиться на число учасників групи. Виникає свого роду терапевтичний резонанс із потужним виплеском енергії у вигляді почуттів.
Учасники навчаються відкрито висловлювати негативні почуття, що дозволяє познайомитися зі своїми неприйнятними частинами особистості та проблемами.
Подання образу, поряд із подальшим обговоренням, так само є рушійною психотерапевтичною силою.
Психотерапевтична група, як мікросоціум, покликана не замінити соціальне спілкування, а допомогти набути навичок більш ефективного спілкування, які потім використовуються у повсякденності. Мається на увазі спілкування, в якому індивід залишається стабільним, не руйнується сам і не руйнує інших (не використовує фізичне та емоційне насильство); вміє надати емоційну підтримку, вільно говорить про свої почуття, позначає та відстоює свої кордони, поважає межі та почуття інших.
Робота в психоаналітичній символдраматичній групі триває від року і більше та може успішно поєднуватися з індивідуальною кататимно-імагінативною психотерапією (символдрамою).

Показання для символдрами (KIП) у дорослих:

• Гострі та хронічні стресові реакції (наприклад: втома, депресії або синдром вигоряння);

• Невротичні симптоми та невротичні розлади (наприклад: панічні атаки, фобії, невроз страху, тривожно-фобічні розлади, депресивні розлади, розлади особистості, за яких підтримується соціальна пристосовність);

• Посттравматичний стресовий розлад;

• Горе та втрата;

• Психосоматичні розлади (наприклад: нервова анорексія, бронхіальна астма, виразковий коліт чи певні форми артеріальної гіпертензії, шкірні захворювання, зниження імунітету);

• Психосексуальні розлади, сексуальні порушення психогенного характеру;

• Розлади харчової поведінки;

• Сімейні проблеми (напрклад: ситуації між партнерами, дітьми та батьками, при розлученні, народженні дитини);

• Соматопсія, соматична помилковість (наприклад: після онко, нещасних випадків);

• Супровід і підтримка помираючих;

• Екзистенційні проблеми (наприклад: суїцидальні тенденції, ситуації складного вибору, ситуації професійної невизначеності).

Показання для символдрами (KIП) у дітей та підлітків:

• Гостра стресова реакція (наприклад: свіжа травма, розлучення батьків) 

• Посттравматична реакція на стрес 

• Депресивні синдроми, тривога та обсесивно-компульсивні розлади (наприклад: занепокоєння щодо розлуки, занепокоєння на іспиті)

• Дитяча гіперактивність

• Розлади адаптації (наприклад: комунікативні порушення, агресивна та асоціальна поведінка)

• Психосоматичні розлади (наприклад: нейродерміт, бронхіальна астма, неорганічний енурез, нервова анорексія)

• Підліткова криза, не психотична (наприклад: кризи заміщення, кризи ідентичності)

• Сімейна терапія, дитячо-батьківські стосунки

Протипоказання до символдрами (KIП):

• Гострі органічні порушення мозку (наприклад: енцефаліт) 

• Тяжкі когнітивні порушення (наприклад: з прогресуючою деменцією, серйозним порушенням інтелектуальної сфери та дієздатності)

• Тяжкі порушення соціальної адаптації (наприклад: дисоціативність) 

• Гострі афективні та психотичні розлади (наприклад: важка депресивна фаза)

• Церебрально-органічні синдроми;

• Шизофренії

• Захворювання залежності з аддиктивною поведінкою, що продовжується (наприклад: політоксоманія)

• Вкрай екстравізована поведінка підлітка (наприклад: бродяжництво, безпритульність)